Художньо осмислено проблему наукової інтерпретації невідомих новелістичних текстів Катрі Гриневичевої (що не є застарілими навіть сьогодні) з метою вивчення малознаних сторінок історії української літератури.

Проаналізовано малу прозу письменниць Західної України 20 - 30-х рр. XX ст.: Олени Вергановської, Дарії Віконської, Катрі Гриневичевої, Мілі Дороцької, Володимири Жуковецької, Марії Козоріс, Харити Кононенко, Наталени Королевої, Марії Крушельницької, Ярослави Лагодинської, Софії Парфонович, Климентини Попович, Дарії Ярославської. Висвітлено проблемно-тематичне багатство прози виокремленого періоду, що безпосередньо впливає на жанрову своєрідність. Охарактеризовано функціональну наповненість жанрово-творчих компонентів: сюжетно-композиційну організацію твору та майстерність характеротворення. Досліджено стильові прикмети "жіночої" малої прози зазначеного періоду та її спорідненість із новелістикою кінця XIX - початку XX ст.

На матеріалі епістолярію та літературно-критичних публікацій 30-х років XX ст. висвітлено ідейно-естетичні засади, літературознавчі стратегії й еволюційні етапи творчості Д. Віконської, поширено уявлення про специфіку західноукраїнського літературного процесу зазначеного періоду.